Адаптація першокласників до навчання в школі.

Перший клас школи – один з найважливіших періодів в житті дитини, коли вони особливо потребують батьківської підтримки та турботи.

Правило 1

Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас та якусь секцію або гурток. Сам процес початку шкільного життя вважається стресом для дітей 6-7 років. Давайте можливість дітей гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху. Тому, якщо заняття музикою або спортом здаються для вас необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити його туди за рік до початку навчання, або вже з другого класу.

Правило 2

Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більше 10-15 хвилин. Тому під час занять кожні 10-15 хвилин треба робити перерву і давати дитині можливість відпочивати. Можете попросити його пострибати, потанцювати під музику. Починати виконання домашніх завдань краще с письмових робіт.

Правило 3

Комп’ютер, телевізор й інші заняття, котрі вимагають сильного зорового навантаження не повинні продовжуватись більше часу в день.

Правило 4

Більше всього на світі протягом першого року навчання ваша дитина потребує підтримки. Саме в цей період у дітей складається погляд на самих себе.  Якщо ви хочете, щоб з нього виріс спокійний і впевнений в собі чоловік, обовязко хваліть його. Підтримуйте, не лайте за двійки та бруд в зошитах. Все це мало важливо в порівнянні з тим, що від нескінченних докорів та покарань ваша дитина втратить віру в себе.

Короткі правила для батьків

• Покажіть дитині, що його люблять таким, яким він є, а не за його досягнення.
• Ніколи (навіть в серцях) не кажіть дитині, що вона гірша за інших
• По можливості чесно й терпляче відповідайте на будь-які запитання дитини.
• Намагайтесь кожного дня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною
• Навчайте дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, а й з дорослими.
• Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтесь своєю дитиною
• Завжди кажіть дитині правду, навіть якщо вам це не вигідно
• Визнавайте право дитини на помилку
• Дитина ставиться до себе так, як до неї ставляться дорослі.
• Пам’ятайте про те, що це ми повинні розуміти дітей, а не вони нас. Хоча б тому, що ми дітьми вже були, а вони дорослими ще ні.